Біблос (Джебейль)
Біблос вважається одним із найдавніших міст у світі, про яке згадується у Біблії. До наших днів тут залишилися руїни будинків місцевих жителів (ймовірно збудовані у VI ст.до н.е.), поховання царів датовані ІІ тис. до н.е., римський амфітеатр з видом на море. Найбільш вражаючою є фортеця збудована хрестоносцями, згодом завойована і відновлена мамлюками. У музеї-фортеці зберігаються перші в історії записи фінікійським письмом. Біля фортеці знаходиться церква Св. Іоанна та Марка. Щороку у місті відбуваються культурні фестивалі, зокрема, у 2019 р. відбувся фестиваль української вишиванки.
Сайда (Сідон)
Менш популярне серед туристів, проте не менш важливе історичне місто на півдні Лівану.
Сайда знаходиться на перетині торгових шляхів, тому у ХІІ ст. був збудований так званий відпочинковий комплекс для торговців Хан аль-Франж. У цьому ж столітті в місті була збудована мануфактура мила, де й до сьогодні тут займаються миловарінням. Також, створений музей історії мила та сувенірний магазин. На узбережжі розташовані руїни фортифікаційних споруд, зведених у XIII ст. хрестоносцями. Не менш цікавою і важливою є церква Св.Миколая, збудована у VIII ст. Згідно з переказами та історичними даними, саме на цьому місті Св.Петро зустрівся із Павлом.
Тріполі
Більшу частину населення міста становлять мусульмани. Головною і найбільшою пам’яткою архітектури вважається фортеця де Сен-Жіль, збудована хрестоносцями. Не менш важливою складовою міста є мечеті, а саме мечеть Абдель Вахіда (ХIV ст.) та більш помпезна і багата мечеть Тайналь.
Поблизу міста у прилеглих селах знаходяться два монастирі: Баламандський та Богородиці.
Сур (Тір)
Перша згадка про місто Тір датується ХIV ст. до н.е. Сур знаходиться на півдні від Бейруту, ближче до Ізраїльського кордону. У місті знаходяться безліч пам’яток архітектури, зокрема, Тріумфальна арка датована ІІ ст. (реконструкція) та римський іподром. Тір, у давнину, місто-держава, а сьогодні один із важливих християнських історичних центрів, де знаходяться старовинні церкви та монастирі.
Баальбек – місто сонця
Правду кажуть – Геліополіс або місто сонця. Незважаючи на похмуру погоду на околицях Баальбеку, над самим містом вкрай рідко з’являються хмари. Місто розташоване біля кордону із Сирією за 70 км від Бейруту. Стародавнє місто, про яке згадують ще у XIV ст. до н.е. Після завоювання міста у 332 р. до н.е., Олександр Македонський вирішив збудувати нове місто. Досі достеменно невідомо, яким чином у ті часи римляни змогли звести це місто, оскільки, мармур та гранітні блоки, з яких побудована більша частина усіх споруд, імовірно, привезені із інших країн. Найвищі колони сягають 18-ти метрів і важать сотні тон. Для порівняння, колони є у півтори рази більшими і вищими ніж у грецькому Парфеноні. Увесь храмовий комплекс належить до світової спадщини ЮНЕСКО. До нього належать: храм Венери, який згодом був церквою Св.Варвари, храм Юпітера, гранітні блоки якого завважки 1000 тонн, що перевищує вагу блоків піраміди Хеопса та храм Бахуса (бога вина).
Долина Бекаа
Надзвичайно живописна місцина лишень за 30 км від м.Бейрут. Взимку ліванці їдуть сюди помилуватися засніженими пейзажами. Саме тут зосереджена більша частина усього сільського господарства країни. Долина славиться виноградниками відомими не лише на Близькому Сході. Кажуть, що завдяки родючій землі та сприятливому клімату вино не є гіршим, ба навіть кращим, за французьке. Таким собі центром є місто Захлє, де знаходиться церква Марії Бекаа, звідки можна милуватися неймовірно красивим краєвидом на долину. Також, у містечку Хербет Рух знаходиться найвищий у країні мінарет. Сільське поселення Камід аль Лауза приваблює туристів загадковими руїнами ще з фінікійських часів, а в Топ Аамік можна побачити безліч видів барвистих метеликів і перелітних птахів.
Кедровий заповідних Аль-Шуф
Ліван славиться кедрами. Кедрові ліси є найбільш давніми задокументованими лісами в історії і є культурною спадщиною Лівану. Згадки про ліванські кедри є у текстах давніх Шумер (ще у ІІІ тис. до н.е), а саме в “Епосі про Гільгамеша” та у біблійних текстах. Заповідник розташований на схилах гори Барук та має площу 550 км², майже 5,3 % території Лівану та є найбільшим у країні.
Флора і фауна заповідника є надзвичайно багатою. У заповіднику розташовані кедрові ліси Бару, Маасер-ель-Шуф та Айн-Жалта-Бмохрай. Тут налічують понад 500 видів рослин, 200 видів птахів та більше 30 диких ссавців.
Звісно, це не повний перелік принад цієї надзвичайно цікавої країни – їх тут безліч. Ліван – це, свого роду, квінтесенція Близького Сходу, яка ламає стереотипи. Країна, з якою обов’язково варто познайомитися ближче.
Ліда Базиляк
